Досить «ДОЇТИ ГОЛОДНУ КОРОВУ»

Людина у цьому світі тимчасово, як у готелі. Та складається враження, що не всі це пам’ятають. Саме ці люди намагаються зібрати урожай, не засіявши поле. Вони успадкували принцип, який діє з перших днів незалежності нашої країни: щоб корова давала більше молока і менше їла, її треба більше доїти і менше годувати. У статті директора департаменту міжнародних відносин ПЕРШОГО ПРАВОВОГО ЦЕНТРУ Святослава ДУБІНИ мова піде про те, що заважає Україні розвиватись.

Країна заможна тоді, коли в ній багато заможних людей. А ми маємо номенклатурний капіталізм з безмежною бюрократією, де підпис чиновника – товар і оцінюється вище, ніж талант підприємця, вчителя, лікаря або художника. Заплутані та завищені податки, які живлять корупцію і плодять казнокрадство. Адже, нині держслужбовець не зацікавлений у якісному виконанні своїх службових обов’язків. В силу багаторічного нівелювання якості державного апарату, незалежний і сумлінний держслужбовець не потрібний діючій системі, направленій на збагачення її бінефіціарів, серед яких немає народу. Натомість, майже кожен українець не раз натикався на недобросовісних чиновників, які працюють лише заради своєї вигоди. Якщо ж держава створить умови, за яких чиновник не зможе отримувати інших доходів, окрім офіційних, нечесні на руку особи втратять інтерес до державної служби. Тож, прибрати всі пута, що сковують продуктивність населення зможе реформа державної служби.

Друга ключова реформа – це податкова, основне завдання якої є економічне зростання, залучення інвестицій, розвиток інфраструктури, створення робочих місць.

Третя, без якої не відбудеться суттєвих змін, – це реформа кримінальної юстиції, що має втілити у життя принцип невідворотності покарання. Без ефективної системи протидії злочинам в економічній сфері та невідворотності покарання за вчинення шахрайських та корупційних злочинів неможливо відбити бажання у клепто-олігархів залазити до чужої кишені.

Стосовно реформування податкової системи, то її авторам необхідно бути не тільки лібералами, але і прагматиками, запроваджуючи: низькі ставки, легкість сплати, жорсткий контроль за неплатниками, рівні правила для всіх. Без будь-якого  з цих складових,  пиріг «податкова реформа» може виявитися й отруйним.

Поки у ДФС основною функцією буде виконання індикативних показників дохідної частини бюджету, ніякої сервісної служби з неї не вийде. І не важливо, на якому рівні будуть знаходитися у ДФС підрозділи аудиту, примусового стягнення та податкової міліції – на районному чи обласному.

Без зменшення податкового навантаження, розмежування сервісної, контролюючої та каральної функції на окремі органи, а також спрощення адміністрування податків, немає сенсу очікувати: інвестиції до України; детінізації економіки; збільшення робочих місць і зайнятості населення; розвиток економіки та інфраструктури держави. Звичайно, це загроза для сьогоднішніх олігархів, оскільки прихід іноземних інвестицій і конкурентні умови ведення бізнесу зруйнують їх діючу систему «договірняків».

Все решта – ходіння по колу, яке відбувається вже 24 роки. Замість реальних реформ спостерігаємо глибоку політичну кризу, що охопила всі гілки влади.

Тож можна стверджувати, що існуюча система має бути демонтована. Як казав Сократ, існує багато шляхів подолання небезпеки, якщо людина хоч щось готова говорити і робити. Результати праці низки експертів відобразилися у створенні Проекту закону «Про службу фіскальних розслідувань (Фінансову поліцію)» – фундаменту для створення єдиного органу для попередження, виявлення, розкриття та розслідування фінансових злочинів проти держави. Документ, порівняно з урядовим законопроектом, врахував усі сучасні нормотворчі тенденції, що застосовувались, зокрема, під час розробки та імплементації таких законів, як «Про Національне антикорупційне бюро», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національну поліцію». Бажання зібрати команду для підготовки законопроекту у відповідності до Концепції реформування кримінальної юстиції України, міжнародних світових практик, інтеграційних процесів України із залученням відповідних експертів, науковців та практиків, виникло у ініціаторів законопроекту у зв’язку з очевидними фактами затягування реформи щодо забезпечення економічної безпеки держави та усунення дублювання функцій різних правоохоронних органів.

Існуюча система та запропоновані владою «зміни» до неї має всі шанси успадкувати наявний зараз принцип «колективної безвідповідальності» за стан протидії злочинам у бюджетно-податковій сфері, коли безкомпромісну боротьбу з економічною злочинністю демонструють всі правоохоронні органи, а спитати за прорахунки немає з кого.

Звісно, навколо новоствореного проекту закону ще тривалий час вестимуться дискусії. Та є надія, що законопроект буде погоджений та прийнятий Парламентом. Тим паче, що створення такого органу передбачено Коаліційною угодою.

Це вже не перший документ, створений з метою реформування податкової міліції та підрозділів, що здійснюють протидію економічним злочинам у складі інших правоохоронних органів. Але від «попередників» проект суттєво відрізняють нижче наведені важливі концептуальні положення та відмінності.

  1. Фінансова поліція – центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Мінфіном.
  2. Зусилля органу концентруватимуться на оперативно-слідчій роботі, що проводитиметься детективами з дотриманням умови невтручання у роботу суб’єктів господарської діяльності до встановлення факту вчинення злочину і лише на засадах Кримінального процесуального кодексу України.
  3. Визначено перелік баз даних та інформаційних ресурсів, до яких матиме доступ фінансова поліція з метою оперативного аналізу та збору інформації в межах реалізації повноважень з протидії бюджетно-податковим злочинам. Передбачено порядок користування такими інформаційними ресурсами.
  4. Основну частину особового складу фінансової поліції складатимуть детективи – співробітники, до повноважень яких буде віднесено виконання одночасно оперативних та слідчих функцій. Для забезпечення функціонування органу також залучатимуться працівники, з якими укладатимуться трудові договори на основі закону «Про державну службу».
  5. Неупередженість роботи органу забезпечуватиметься за рахунок інституційної незалежності від Міністра фінансів, Прем’єр-міністра України, інших органів державної влади, гідним рівнем фінансування, матеріально-технічного забезпечення органу та соціальних гарантій для працівників.
  6. Контроль за діяльністю органу та його підзвітність забезпечуватимуть:
    • Прокуратура (нагляд);
    • Мініфін, КМУ (контроль за виконанням стратегічних завдань);
    • Верховна Рада України (заслуховування звітів);
    • громадськість (громадський контроль);
  7. Підбір працівників та керівного складу фінансової поліції здійснюватиметься виключно на конкурсній основі. Керівник фінансової поліції призначатиметься терміном на 5 років.
  8. Визначено порядок підбору членів конкурсної комісії, який забезпечить незалежність та неупередженість прийняття рішень щодо призначення працівників.
  9. Передбачено незалежність та безальтернативність призначення на посади осіб, відібраних конкурсною комісією. Тобто уповноважені вищі посадові особи Уряду не зможуть впливати на процес конкурсного відбору та повинні будуть призначити лише одного відібраного кандидата на конкретну посаду.
  10. Встановлено відсотковий бар’єр для набору працівників, який забезпечить роботу у фінансовій поліції молоді та досвідчених фахівців, які раніше не працювали у правоохоронних органах. Разом з тим, з метою залучення у фінансову поліцію правоохоронців з великим практичним досвідом, конкурсна комісія матиме змогу підібрати до 30% спеціалістів, які працювали або працюють у правоохоронних органах.
  11. Визначено порядок взаємодії з іншими правоохоронними органами, в тому числі закордонними, а також контролюючими органами. Це дозволить оперативно реагувати та протидіяти фінансовій, бюджетно-податковій злочинності, в тому числі транскордонній.
  12. Передбачено особисту відповідальність працівників за збитки, спричинені їхніми діями. Такий підхід забезпечить відхід від принципу «колективної безвідповідальності». Кожен працівник, знаючи, що відповідатиме особисто у разі порушення закону під час реалізації своїх повноважень, концентруватиметься на дотриманні принципів законності, безсторонності та незалежності, пріоритету додержання прав і свобод фізичних та юридичних осіб.
  13. Планується гідне фінансування та матеріально технічне забезпечення органу, конкурентний розмір заробітних плат та соціальні гарантії для працівників. Такий підхід, одночасно з дистанціонуванням від прямого контакту з суб’єктами господарської діяльності, має стати основною передумовою для мінімізації корупційних ризиків.
  14. Для аналізу корупційних ризиків, попередження корупційних дій, а також їх виявлення та відповідного реагування, в структурі органу передбачено функціонування підрозділу внутрішнього контролю. Він має підпорядковуватись Міністру фінансів та протидіяти корупції у всій системі органів Міністерства фінансів України. Функціонування такого підрозділу забезпечить виконання п.п. 1 п. 5 Положення про Міністерство фінансів України, відповідно до якого Мінфін з метою організації своєї діяльності забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Мінфіну, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління.
  15. Фінансова поліція створюється як цивільний орган. Таким чином вона позбавляється ознак мілітаризованого органу, чим виконується один з аспектів п. 4.4. розділу 4 Стратегії.
  16. Усунуто можливість застосування Фінансовою поліцією фізичного впливу на суб’єктів господарської діяльності. Передбачено, що безпеку працівників Фінансової поліції та інших осіб, які потребують захисту у зв’язку з проведенням Фінансовою поліцією оперативно-розшукових заходів та слідчих (розшукових) дій забезпечуватимуть підрозділи Національної поліції в порядку, визначеному Законом.
  17. Передбачено обов’язок керівного складу Фінансової поліції, а також детективів та старших детективів періодичного проходження (не рідше 1 разу на рік) психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа (перевірка на «детекторі брехні»).

Можливо, швидкого результату не буде, але команда авторів законопроекту спільно з прореформаторськи налаштованими народними депутатами прикладуть для цього всіх зусиль.

Як казав Франклін Рузвельт, єдиною перешкодою здійсненню наших планів на завтра можуть бути наші сьогоднішні сумніви.

Автор:  Святослав Дубина

facebook